15 травня тихо і буденно, протягом лічених хвилин був прийнятий у першому читанні законопроект №9241-д "Про внесення змін до закону "Про митний тариф України" щодо приведення ставок ввізного мита до критеріїв СОТ".

Насправді, про приведення ставок до критеріїв СОТ не йдеться. Якби ставки цим критеріям не відповідали, Україну б давно про це поінформували.

Мова в законопроекті йде про підвищення всіх ставок ввізного мита до максимального рівня, обумовленого при вступі України до СОТ.

Робиться це, як сказано в пояснювальній записці, заради наповнення бюджету і захисту вітчизняного виробника. Проте ні того, ні іншого це не стосуватиметься.

Ставки, нижчі за максимальні "сотівські", сьогодні застосовуються до 23,3% товарних позицій. В абсолютному вираженні їх 2,5 тисячі. Всі вони тепер будуть підвищені.

Автори законопроекту - голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік, члени комітету Андрій Пінчук, Олег Царьов та Василь Горбаль - прогнозують, що бюджет у результаті запровадження даної новації отримає додаткові 2 мільярди гривень.

Однак спочатку не про додаткові доходи, а про захист національного виробника.

Зміни шкодять всім секторам економіки, пов'язаним з імпортом сировини чи устаткування. Як, наприклад, захистить вітчизняного виробника підвищене мито на пробки з коркового дерева? Країна почне вирощуватися ці дерева і потіснить на цьому ринку Португалію? Навряд чи, але ціна на сировину для виноробів зросте.

Або чим допоможе вітчизняному виробнику введення мит на машини для флексографічного друку? Ці машини в Україні не виробляються. Зате для вітчизняних друкарів ціна устаткування зросте.

Невже підвищення цін на верстати з числовим програмним управлінням допоможе переозброїти промисловість і замінити зношені основні фонди? Кого, наприклад, збираються захищати депутати, підвищуючи мита на бамбук або фісташки?

Зрозуміло, в результаті запровадження таких підходів бюджет не тільки не отримає додаткові кошти, а й не добере ті, на які можна було розраховувати. Єдине місце, де він заробить, - це товари кінцевого споживання: від фісташок до пральних машин.

Однак тоді треба прямо говорити, що наповнювати бюджет народні обранці мають намір з кишень простих співгромадян. Підвищення цін на імпорт і на продукцію, вироблену в Україні, в результаті прийняття запропонованих змін неминуче.

"Підвищення мит призведе до подорожчання продукції, яка виробляється в Україні. Чи буде то 10, 20, 30 чи 40 відсотків, ніхто сказати не може. Бізнес відреагує просто: скоротить виробництво і піде в тінь. Він буде робити все для того, щоб уникнути додаткового тиску з боку держави", - вважає народний депутат Володимир Каплієнко.

За його словами, шукати гроші на соціальні програми слід в інших місцях - вводячи реальні ренти на видобування нафти і газу, наводячи порядок на митному кордоні, запроваджуючи прогресивні системи оподаткування. "Все це можна зробити. Підвищення ж мит - це проти України", - переконаний депутат.

Глава профільного комітету Віталій Хомутиннік під час представлення законопроекту натякнув, що за деякими товарними позиціями є ймовірність відмови від підвищення мит. Однак навряд чи домогтися збереження діючих ставок комусь вдасться безкоштовно. Гроші, звісно, в цьому випадку підуть не в бюджет, а в чиюсь кишеню.

Коментар автора законопроекту голови комітету ВР з питань фінансів та податкової політики Віталія Хомутинніка

 - Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту № 9241-д масове підвищення ставок ввізного мита повинно сприяти захисту інтересів вітчизняних виробників.

Яким чином буде сприяти захисту їх інтересів підвищення ставок на сировину та комплектуючі, в тому числі ті, які не виробляються в Україні?

- Хотів би нагадати, що коли в травні 2008 року ми вступили до СОТ, то одночасно знизили ставки ввізного мита на понад 2 500 позицій товарів з 10 тисяч, передбачених УКТ ЗЕД.

На жаль, тодішній уряд без грунтовного аналізу виконав вимоги СОТ, не захистивши інтереси внутрішнього ринку.

Хоча загальносвітовий досвід свідчить, що країни, вступаючи в цю організацію, відстоюють кожну позицію, захищаючи власного виробника.

Прийняття цього закону дозволить збільшити базу оподаткування не за рахунок стратегічних видів сировини, які повністю задовольняються імпортними надходженнями, а шляхом збільшення оподаткування тих імпортних товарів, які можуть вироблятися або вже виробляються на вітчизняних підприємствах.

Це є логічним кроком щодо захисту вітчизняного виробника.

- Про які саме товари йдеться?

- Наприклад, це полімерна продукція (ПВХ, віконні профілі), виробництво фарб, лаків, будівельних матеріалів.

Наразі таке виробництво представлене в багатьох регіонах країни, і тарифний захист вітчизняних виробників зазначеної продукції буде сприяти подальшому стабільному розвитку цих напрямків діяльності.

- Як сприятиме захисту інтересів вітчизняного виробника підвищення ставок ввізного мита на бамбук, індійський очерет та фісташки? Чи багато українських виробників цих та інших подібних товарів ви знаєте?

- В законопроекті пропонується підвищити ставки мита на імпортні товари, які не є продукцією першої необхідності, зокрема, на бамбук, який використовується для виробництва дорогих меблів.

Крім того, так будуть забезпечені додаткові надходження до бюджету.

- Чи не здається вам, що передбачене законом збільшення надходжень до бюджету буде здійснене за рахунок простих громадян?

- Думаю, що законопроект не зачіпатиме інтереси пересічних громадян. Насамперед, він сприятиме забезпеченню стабільної діяльності власних підприємств, які здатні конкурувати з іноземними виробниками аналогічної продукції.

Запровадження ввізного мита на імпортні товари буде слугувати додатковим стимулом для вітчизняних виробників, які започатковують або планують започатковувати власний бізнес з виробництва цих товарів в Україні.

- Чи підраховував комітет, наскільки в результаті підвищення мит зростуть споживчі ціни та ціни виробників? Чи узгоджені зміни з Мінфіном та Мінекономіки?

- Я не думаю, що тут є пряма залежність.

Підвищення ставки ввізного мита (яка становитиме в середньому 5-6 відсотків), звичайно, може мати певний вплив на споживчі ціни, проте на них більше впливають такі фактори як собівартість товарів, умови для ведення бізнесу, кількість посередницьких структур на шляху товару від виробника до кінцевого споживача.

Пропозиції щодо зміни розмірів ставок ввізного мита, передбачені у законопроекті, опрацьовувались з фахівцями Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Державної митної служби України.

- Чи можна очікувати, що до другого читання кількість товарних позицій, щодо яких планується підвищити ввізне мито, зменшитися з нинішніх 100%?

Якими можуть чи повинні бути підстави для вилучення товарної позиції з переліку тих, щодо яких передбачено збільшення мит?

- В редакції законопроекту першого читання ми підняли ставки ввізного мита на певні товари, граничний розмір яких погоджено з СОТ.

Я не виключаю, що за деякими позиціями підвищення мита є не до кінця виправданим. Адже на етапі розробки проекту ми не мали можливості ретельно та грунтовно відпрацювати доцільність підвищення ставок на всі 504 товарні позиції (фактично, ми виконали роботу, яку мав зробити уряд).

Це обов’язково буде зроблено в процесі доопрацювання документу до другого читання, яке відбуватиметься публічно із залученням усіх зацікавлених сторін з боку влади, бізнесу і громадськості. Думаю, ми обов’язково знайдемо спільне рішення.