Фото Мустафа Найем, УП

З акції протесту розпочалося 22 квітня весняне засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи. Україна під пильним оком європейських депутатів, котрі засумнівалися щодо повноважень нового члена делегації України, який зайшов у ПАРЄ замість Сергія Власенка. Існує шанс, що увага до України в ПАРЄ збережеться й надалі.

Цього разу на порядку денному Асамблеї переважно питання щодо проблем із правами людини, зокрема, сексуальне насильство проти дітей, дискримінація дітей ромів, освіта молоді, дискримінація релігійних громад.

Але цьогорічне засідання ПАРЄ може вийти за рамки соціальних питань та заглянути глибше в корінь проблеми. Адже саме тотальна корупція та відмивання брудних грошей через компанії-прокладки в різних країнах Європи створюють ґрунт для нерівності, дискримінації та порушень основоположних прав людини.

Про використання компаній та інших посередників для вимивання природних багатств націй та укорінення безправ'я говорили місяць тому на закритому засіданні моніторингового комітету ПАРЄ.

У розпорядження "Центру протидії корупції" надійшов текст заяви експерта Еріки Разук, котра описала три випадки відмивання корупційних грошей у Європі – на прикладі України, Швейцарії та Великої Британії.

"Оборудки з масштабного відмивання грошей та пов'язані із цим корупційні дії, що реалізовуються за допомогою бездоганно продуманих фінансових інструментів, підривають принципи верховенства права та повагу до прав людини", – так почала свою заяву перед парламентською асамблеєю Ради Європи Еріка Разук, експерт Нью-Йоркського Інституту відкритого суспільства. Як працює європейська машина з відмивання корупційних грошей, пані Разук проілюструвала на трьох прикладах, почавши з України, а саме – з опису схеми про сумнозвісну закупівлю Чорноморнафтогазом установок для буріння шельфу.

Парламентарі Ради Європи дізналися про вправних українців, які закупили бурову установку на 150 мільйонів доларів дорожче її ринкової ціни. А оскільки вишка, куплена на десятки мільйонів дорожче, ще й була доставлена на рік пізніше встановленого терміну, європейські політики мали змогу оцінити рівень нахабства українських чиновників.

У цій наочній історії є й серйозний камінь у город розвинутих країн Європи: відмивання грошей із бюджету бідної України стало можливим через використання Британських та Латвійських підставних юридичних осіб та номінальних директорів. А сталося це із-за нехтування Британією та Латвією вимог їх національного законодавства із протидії відмивання грошей.

Показово, що після міжнародного медійного розголосу схеми "вишок Бойка", прокуратура Латвії порушила карну справу щодо латвійської фірми-прокладки.

"Не таке це вже і досягнення – заявити про вишки Бойка на засідання в ПАРЄ", – скажуть скептики, – "А коли ж все таки будуть зморожені та конфісковані рахунки, коли Європа застосує проти корумпованих політиків України персональні санкції?"

Для того щоб створити проблеми українським корупціонерам при владі, для ЄС не потрібно застосовувати проти них ніяких санкцій, які вимагають тривалого політичного обговорення та політичної волі. Рецепт набагато простіший: країнам ЄС потрібно просто виконувати норми свого ж національного законодавства.

Отже, наша ключова роль на шляху до замороження рахунків – правильно вказати на проблему та описати її зрозумілою для країн Європи мовою.

Яку мову розуміють у Європі?

У Швейцарії сигналом до замороження корумпованих рахунків стала Арабська весна – повстання народу в країнах Північної Африки проти політиків-диктаторів.

Станом на жовтень-2012 уряд Швейцарії виявив 140 банківських рахунків, пов'язаних з екс-лідерами Тунісу та Єгипту. Більше 1 мільярда доларів на цих рахунках було заморожено. Нині триває процес щодо конфіскації цих активів та повернення новому уряду країн Північної Африки.

Подібна доля миттєво чекає й на статки української "сім'ї", якщо б раптом нестримне "покращення" довело країну до повстання. Не дарма українська влада так панічно боїться мирних протестів, прикриваючись трамваями, беркутівцями та суддями.

Проте, революція – не єдиний шлях позбавлення можновладців їх західних рахунків.

Крок перший – змусити працювати правоохоронні органи європейських країн, переконавши, що їхні банківські установи, різного виду посередники – юристи, брокери, номінальні директори – є співучасниками злочинів великої політичної корупції.

Експертка OSI у своїй заві в ПАРЄ наголосила на неспроможність Швейцарії здійснювати ефективний нагляд за наданням фінансових послуг у країні. А це, зокрема, законна вимога для банків ідентифікувати клієнтів-бенефіціарів, та в разі виявлення серед них політичних діячів, перевірити джерело статків.

Якби бодай ця норма втілювалася на практиці, злочинний капітал Каддафі та Мубарака не осів би у Швейцарії...

Можливо, хтось з українських делегатів у ПАРЄ наважиться на нинішній сесії ще раз нагадати Швейцарцям про використання їх компаній для різних елітних корупційних схем на зразок дружби української держави з ЄДАПСОМ на мільярди? У нас же в Україні без Швейцарського "інвестора" навіть паспортів не друкують...

Ще болючіший удар по іміджу отримала Велика Британія.

У ПАРЄ розповіли про створення давно померлим громадянином Росії кількох британських компаній-прокладок, через які за 2 роки відмили з державного бюджету Киргизстану 1.2 мільярди доларів. Водночас, три чверті банків Британії не мають належного контролю над високоризикованими рахунками, до яких, у першу чергу, відносять рахунки ПЕПів, тобто високопосадовців та політичних діячів. І все це – у порушення як національного законодавства Британії, так і міжнародних вимог із фінансового контролю.

Правда, щоб чітко візуалізувати проблему та описати її зрозумілою для європейських політиків мовою, британська організація "Global Witness" видала окремий звіт "Могильна секретність", де описала ключові схеми та оборудки щодо використання британських корпорацій-прокладок для відмивання грошей із бюджету Киргизстану.

На прохання OSI, Центр протидії корупції у співпраці з міжнародними експертами та журналістами-розслідувачами юридичною мовою фактів доніс до ПАРЄ інформацію про cхему відмивання бюджетних грошей "вишки Бойка", яку ще в 2011 році розкрили світу журналісти з "Наші Гроші".

Що далі? Крок другий

Закон на нашій стороні – і в цьому наша зброя.

Не потрібно просити Європу запроваджувати санкції: ані особисті проти окремих українських ПЕПів, ані проти держави Україна. Достатньо вимагати країни ЄС дотримуватися свого власного законодавства із протидії відмивання грошей, викладеного в Директиві 2006/70/EC та Директиві 2005/60/EC.

Як саме вимагати? – Потрібно заручитися підтримкою партнерів-резидентів тих країн, через котрі відмиваються гроші.

Наприклад, нещодавно суд в Австрії засудив до п'яти років позбавлення волі брокера Йогана Вановіца, що здійснював махінації навколо акцій компанії Telekom Austria. Як влучно нагадав Сергій Лещенко, Йоганн Вановіц причетний ще й до структури власності резиденції Межигір'я.

Для Австрії це очевидно гучна справа, але вона стане гучнішою та вийде ширше на порядок денний ключових політиків країни, якщо українські парламентарі спільно з австрійськими журналістами, громадськими організаціями, експертами вимагатимуть правоохоронні органи Австрії перевірити роль Вановіца, як професійного посередника в корупційній схемі власності Межигір'я.

Якщо в ЄС не бачать корупційної природи цієї ролі, то нашим завданням є описати її чіткою юридичною мовою, англійською, та донести широкому колу ключових політиків Австрії та інших країн Європи.

Директиви ЄС передбачають контроль, моніторинг та перевірку державою не тільки банків – а і юристів, брокерів, номінальних директорів, керівників трастів, котрі обслуговують на професійних засадах "схеми" із відмивання грошей. Більш того, до Австрії зараз чимало претензій зі сторони ЄС, особливо щодо питання розсекречення підозрілих банківських рахунків та зловживання складними корпоративними структурами.

Під тиском ЄС навіть Люксембург, найбільший фінансовий центр Європи, був змушений нещодавно розсекретити банківську інформацію.

На черзі Австрія, яка вважається європейською "податковою гаванню".

Під шаленим тиском знаходяться Латвія й Британія.

Нам лишається докинути дров у багаття та ілюструвати цю дискусію яскравими прикладами про відмивання українських бюджетних коштів. Тобто, наших із Вами податків.

Дар'я Каленюк, Віталій Шабунін, Галина Сеник, Центр протидії корупції, спеціально для УП