У ніч iз суботи на неділю, тобто з 27 на 28 жовтня, в Україні буде скасовано дію «літнього» часу. Для цього о 4–й ранку ми маємо перевести стрілки годинників на годину назад. Не виключено, що цьогоріч ми жили за «літнім» часом востаннє. Станеться це за умови, якщо новообрана Верховна Рада схвалить законопроект «Про обчислення часу на території України».

Як розповів «УМ» Ярослав Яцків, який входив до складу робочої групи, що працювала над документом, проект закону Кабінет Міністрів замовив після того, як минулого року ВР прийняла спонтанне рішення залишити Україну в режимі постійного «літнього» часу, обґрунтовуючи тим, щоб зайвий раз не тривожити організми українців переведенням стрілок туди–сюди. Але та постанова викликала багато заперечень і була скасована.

Як нагадує вчений, територія України здебільшого знаходиться у другому часовому поясі. Зовсім невелика частина Закарпаття розташована в першому поясі, і майже вся Луганська область — у третьому. Розташування в різних часових поясах, як відомо, позначається на тому, коли в регіоні сходить і заходить Сонце. Сьогодні обчислення часу на всій території країни відбувається за другим (так званим київським) часом. «Для мешканців першого та третього часового поясів у цьому є певні незручності, адже, живучи за київським часом, вони не можуть правильно використати світлу частину доби», — каже Ярослав Яцків.

Що чекає на нас, якщо ми не будемо переходити на «літній» час? Наприклад, те, що 22 червня (у день лiтнього сонцестояння) час заходу Сонця в Києві відбудеться вже о 20.13, у Луганську і поготів — о 19.29. Тобто поночітиме на годину раніше! Якщо ж не скасувати «літній» час, а жити за ним постійно, то взимку йтимемо на роботу й проводжатимемо дітей до школи затемна. Адже 22 грудня (у день зимового сонцестояння) у Києві Сонце сходитиме о 8.57, в Ужгороді ще пізніше — о 9.21.

Відтак автори законопроекту пропонують узяти за основу київський час, але ввести регіональні графіки початку робочого дня. Тобто в Луганську, де світає найраніше, ставати до роботи о 7.00–7.30, у Києві — о 8.00, а в Ужгороді — о 8.30–9.00. Щоб уникнути плутанини, для органів влади слід ввести єдиний початок робочого дня — з 8–ї ранку, а от школи та підприємства нехай навчаються і працюють за регіональним часом. Звичайно, обурення народу, який звик довше спати, уникнути не вдасться. «Але, — заспокоює Ярослав Яцків, — ніхто в Європі не ходить на роботу на 9–ту, там працюють з 7–8–ї години. І ми звикнемо. З радянських часів ми призвичаїлися ходити на роботу на 9–ту ранку. Але це нонсенс, так довго вранцi ніде у світі не сплять!». Телебачення, яке налаштоване на єдиний ритм життя країни, переформатується, вважає фахівець, підлаштуються, відповідно, й транспорт, і торгівля. «Он Росія живе у восьми часових поясах, і ніякої плутанини не виникає», — каже Ярослав Яцків.

Переведення стрілок — може, це комусь і не сподобається — є найоптимальнішим варіантом. Скажімо, цивілізовані країни Європи, де і про енергоощадність думають, і про здоров’я людей турбуються, досі від цієї ідеї не відмовилися. То навіщо нам, українцям, винаходити велосипед? «Особисто я за те, щоб переводити стрілки годинників, — каже Ярослав Яцків. — Але медики, які були у складі робочої групи — проти. Вони наполягли, щоб стрілки годинників не переводити на «літній» час із наступного року».