Фото з "Народної правди"

На перший погляд може здатись, що правила виборчої гри у нас встановлені раз і назавжди. Кандидати обіцяють – люди вірять і обирають. За замовченням у цій схемі є ще підкуп – продпайки, дитячі майданчики і привітальні листівки. Все це начебто має переконати людей, що саме цей кандидат є гідним вибору. Мовляв, "зараз все для людей, а потім – так зовсім золоті гори".

Причому діють однаково і опозиціонери, і представники влади. І по суті, суттєвої різниці між ними немає зовсім: ні на рівні ідей, ні за рівнем виконання обіцянок, ні за моральністю, ні за шляхами зміни ситуації в країні.

Єдине, чим вони усі відрізняються – це обличчя. Можливо, поки що.

Але в цілому політика в Україні стає нудним і безінтелектуальним заняттям. Хоча є простий у своїй геніальності рецепт змін, які, на відміну від "покращення", можуть настати швидко.

Простий рецепт

Простота і геніальність полягають в тому, що політиків необхідно змусити брати на себе зобов’язання.

Для цього між кандидатом у депутати або партією і громадянином України укладається виборчий (соціальний) договір. У ньому чітко зазначається, що конкретно і в які терміни кандидат чи партія зобов’язані виконати і яка відповідальність наступить за невиконання.

Попереджаючи можливе питання, зазначу, що вже зараз законодавством України передбачені всі механізми контролю за виконанням цивільно-правових угод. Чому б не застосовувати цей механізм для політиків?

Тобто уже зараз, без додаткових змін до законодавства, політик або партія, які вважають себе відповідальними за свої слова, можуть укладати виборчий (соціальний) договір зі своїми виборцями.

Оприлюднюючи свій договір, кандидат і партія фактично підписують його зі свого боку. Набирає чинності договір, тобто вважається підписаним громадянином, після перемоги кандидата на виборах згідно з чинним законодавством.

З юридичної точки зору, оприлюднення кандидатом виборчого договору зі своїми зобов’язаннями є офертом, а перемога на виборах – акцептом.

При цьому таке, на перший погляд, просте рішення, є частиною стрункої і багатопланової Концепції відповідальної влади.

Концепція відповідальної влади

Концепція відповідальної влади передбачає, що кожен, хто обирається, має укласти договір зі своїми виборцями.

При цьому передбачається, що політик – це найманий працівник. Не благодійник, у якого треба просити матеріальну допомогу чи встановлення дитячого майданчику, а особа, яку народ наймає на роботу. Робота, відповідно, має бути виконана якісно, інакше нездара просто буде звільнений.

На мою, думку, це один з головних факторів, який дозволить людям зробити усвідомлений вибір на користь того чи іншого кандидата. Тобто раціонально оцінити, наскільки кандидат чи партія спроможний виконати те, про що говорить.

До того ж такий підхід передбачає, що люди будуть обирати кандидатів згідно із запропонованими ідеями, а не голосувати за обличчя на біл-бордах. Виборча кампанія може насправді стати аукціоном ідей, а не облич і сортів гречки.

Концепція відповідальної влади додатково структурує партії в Україні за ідеологічною ознакою, бо лише струнка, з точки зору мети і засобів, виборча програма дозволить її виконати, а ідеологія, як відомо, є тим базисом, на якій будують реальні партії, а не одноденні політичні проекти.

Настання відповідальності за невиконання зобов’язань буде елементом примусу з чіткими термінами. Політична або політико-правова відповідальність наставатиме залежно від тяжкості порушення суті зобов’язань чи термінів їх виконання. А виборці будуть мати можливість впливати на політика після обрання і формувати адекватний зворотній зв’язок.

Переваги впровадження Концепції відповідальної влади

Концепція відповідальної влади – це реальне народовладдя через обраних представників, діяльність яких обмежена законом і взятими на себе зобов’язаннями.

Переваги її реалізації для суспільства полягають в тому, що:

- практично розвиваючи теорію суспільного договору (Руссо), Концепція відповідальної влади передбачає постановку довгострокових і короткострокових цілей, бачення шляхів розвитку та відповідність засобів меті;

- крім практичних і конкретних змін, Концепція відповідальної влади формує новий порядок денний (форму розвитку) суспільства, коли політик сприймається лише як найманий працівник, який зобов’язаний ефективно виконувати свої обов’язки.

Переваги для політиків:

- змінюється мета людини, яка йде в політику. Влада більше не може сприйматися як мета чи інструмент для досягнення власних цілей. З Концепцією відповідальної влади політика стає цікавою лише тим, хто хоче реалізувати власні амбіції і тим самим принести користь людям;

- концепція відповідальної влади різко зменшує витрати на виборчу кампанію, оскільки персональна впізнаваність відходить на другий план, порівняно із тими зобов’язаннями, які бере на себе кандидат чи партія.

Як наслідок, зменшується залежність від спонсорів, донорів кампанії та адмінресурсу. Політик вільний у реалізації закріплених в договорі цілей, оскільки несе відповідальність виключно перед тими, хто його обрав, а не перед спонсорами. 

Переваги для виборців:

- встановлюється зворотній зв’язок між виборцями і політиком після обрання через настання відповідальності за невиконання зобов’язань.

- концепція відповідальної влади передбачає конкретне змістове наповнення повноважень обраного політика;

- починають працювати соціальні ліфти, коли обиратись може не лише власник великого фінансового ресурсу, а й амбітна людина, яка конкретно знає, як принести користь своєю діяльністю.

У цілому змістове навантаження виборів зміщується з виборів облич на рекламних носіях до вибору ідей, дій і шляхів подальшого розвитку країни і держави.

Шлях впровадження Концепції відповідальної влади. Виборчий договір. Голосування за зобов’язання

Кандидат, що обирається на посаду, ще на стадії підготовки свого бачення розвитку країни і держави, спираючись на сповідувану ідеологію, повинен розуміти, які зобов'язання він готовий і може на себе взяти, у які терміни і яким чином виконати.

Тільки в такому випадку в політиці виникає якісно інший підхід, коли виборець голосує не за обличчя, конкретного політика чи партію, а за сукупність конкретних політико-правових зобов'язань суб'єктів виборчого процесу.

Опублікування виборчого договору всіх кандидатів із зобов'язаннями, термінами і відповідальністю дозволить реально оцінити глибину і якість запропонованих ідей і їх затребуваність у даний історичний момент.

Оприлюднення виборчого договору у встановлені терміни з початком виборчої кампанії дозволить оцінювати та коментувати договір із залученням експертів з різних сфер, що забезпечить більш компетентний підхід до розуміння того, наскільки реалістичними або популістськими будуть зазначені зобов'язання.

Під дію Концепції відповідальної влади потрапляють усі, хто займає посади, на які обираються: від депутатів місцевого самоврядування до президента України.

Кандидат на посаду (або партія), що обираються, у виборчому договорі вказують довгострокову перспективу розвитку Україну і короткострокову (на термін своєї каденції).

Детально прописують зобов'язання, які беруть на себе для реалізації поставлених цілей, терміни їх виконання, методи, і підтверджують, що приймають і усвідомлюють відповідальність за невиконання умов договору.

Договір вважається підписаним і вступає в силу після обрання кандидата та/або партії відповідно до законодавства України.

Оцінка виконання договірних зобов'язань проходить у кілька етапів. Кожні 100 днів фіксуються проміжні результати. Один раз на рік публічно підводиться підсумок діяльності за зазначений період і оцінюється якість і хід виконання зобов'язань.

Проміжні результати отримують шляхом аналізу комп'ютерної програми макро- і мікроекономічних показників в залежності від стану світової та української економіки, індексів інфляції, зміни споживчих цін, податкового навантаження, розвитку підприємницького клімату, об'єктивних оцінок якості медичної допомоги, освіти і так далі по галузях.

Комп'ютерна програма виводить середній бал за всіма критеріями оцінювання, порівнює зі взятими зобов'язаннями і їх термінами і дає свою оцінку.

Один раз на рік підводиться підсумок за допомогою цієї програми, плюс оприлюднюється звіт обраного суб'єкта, якому дають оцінку незалежні експерти та юристи.

У разі невиконання договору настає відповідальність (політична та політико-правова).

Етапи реалізації Концепції відповідальної влади

На даний момент законодавством не передбачено, щоб кандидат чи партія обов’язково укладали зі своїми виборцями виборчий (соціальний) договір.

І це є позитивним моментом, як би це парадоксально не звучало. Адже в такому випадку, кандидат може запропонувати підписати виборчий (соціальний) договорі тільки в тому випадку, коли вважає себе відповідальним, коли готовий насправді реалізовувати свою програму.

Фактично кожен, хто відмовляється укладати такий договір, за замовченням є популістом, що не збирається виконувати свої обіцянки.

Це перший етап.

Другий етап передбачає, що кандидат, який укладає виборчий (соціальний) договір, зобов’язується після свого обрання ініціювати зміни до виборчого законодавства, щоб запровадити обов’язковість підписання виборчого договору всіма суб’єктами виборчих процесів.

Власне, третій етап, це є поточний моніторинг виконання зобов’язань депутатів і визначення дотримання зобов’язань і настання відповідальності у разі їх невиконання.

Отже, Концепція відповідальної влади з виборчим (соціальним) договором та голосуванням за зобов’язання – є на сьогоднішній день реальним і практично єдиним механізмом довгострокового впливу на політиків та можливістю якісно змінити ситуацію в країні.

Сергій Жуков, адвокат, депутат Дніпропетровської міської ради, для УП