Главная » 2012 » Декабрь » 31 » НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЕОПОЛІТИКИ
00:13
НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЕОПОЛІТИКИ
УДК:35.332.1
Запорожець Т.В., аспірант кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України
НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЕОПОЛІТИКИ
У статті проаналізовано наукові роботи, що стосуються питань національних інтересів, досліджено значення терміну "національний інтерес" і його зв'язок з поняттям національної безпеки, здійснено аналіз основних національних інтересів України в контексті геополітики. В статье проанализировано научные работы, касающиеся вопросов национальных интересов, исследовано значение термина «национальный интерес» и его связь с понятием национальная безопасность, осуществлено анализ основных национальных интересов Украины в контексте геополитики. In article it is analysed the scientific works, concerning questions of national interests, value of the term «national interest» and its communication with concept national safety is investigated, carried out the analysis of the basic national interests of Ukraine in a geopolitics context.
Постановка проблеми. Вчення про інтереси окремих держав було обґрунтовано Н.Макіавеллі, докладно розвинене у XVI—XVII столітті Жаном Боденом. Квінтесенцією цього вчення було знайдена герцогом де Роганом формула «Князі командують народами, але князями командують інтереси» [1, с. 184-201]. Сьогодні у геополітиці під національними інтересами прийнято розуміти стратегічно важливі цілі, які ставить перед собою держава та засоби, за допомогою яких вона розраховує їх досягти. Українські національні інтереси – це найбільш суттєві потреби українського суспільства і держави, задоволення яких здатне забезпечити їх стійких розвиток. Тому національні інтереси є найважливішим завданням внутрішньої і зовнішньої політики держави.
Відомий американський геополітик Н.Спайкмен влучно охарактеризував роль і значення географічного положення держави: «Географія є найфундаментальніший фактор у зовнішній політиці держав, тому що він найбільш постійний. Міністри приходять і йдуть, вмирають навіть диктатори, але ланцюги гір залишаються незворушними» [2, с. 41]. Аналіз останніх досліджень. Національні інтереси з наукової точки зору стали предметом вивчення багатьох дослідників – як вітчизняних, так і закордонних. Помітний внесок в розробку питань, що стосуються національних інтересів, внесли вітчизняні науковці О.Власюк, В.Ковальський, В.Крисаченко, О.Манчинський, Є.Пронкін, С.Римаренко, Ю.Римаренко, М.Степико, Л.Шкляр.
Проблематика національних інтересів та державної політики зачіпається також в дослідженнях російських науковців, таких як Т.Алексєєва, А.Миголатьєв, B.Огнєва, Є.Ожиганов та інші. Очевидно, що наукова категорія «національні інтереси» тісно пов'язана з поняттям «національна безпека». Зміст цього поняття і проблеми забезпечення національної безпеки України розглядаються в роботах В.Горбуліна, В.Кириченка, А.Кудряченка, Г.Ситника тощо. Великої уваги заслуговують дослідження з геополітики України, які здійснюються в Києві (О.Дергачов, Є.Камінський, Ф.Рудич, В.Храмов), в Одесі (С.Василенко, В.Глєбов, В.Дергачов, В.Дубовик, І.Коваль, Л.Кормич, В.Кривцова, П.Райнов, Д.Шелест) та Сімферополі (С.Кисельов, А.Мальгін, А.Нікіфоров). Прийнято вважати, що серцевину національної безпеки становлять фізичне виживання суспільства, збереження суверенітету й цілісності держави, її єдиного економічного й оборонного простору. Але справжня безпека держави включає також створення і забезпечення громадянам необхідних умов для гідного життя при збереженні національної культури, духовних цінностей, мови, середовища проживання, громадянських прав і свобод. Тому формування національних інтересів з урахуванням геополітичного чинника є фундаментальною умовою гарантування самозбереження і прогресивного розвитку суспільства та держави. Звідси і випливає актуальність дослідження. Виклад основного матеріалу. Етимологічне й політико-правове значення терміну "національний інтерес" і його зв'язок з поняттям національної безпеки вимагає сучасної інтерпретації його змісту в умовах глобалізації. У цьому зв'язку варто зупинитися на тому змісті, який вкладав у дане поняття один з засновників теорії національного інтересу Г.Моргентау. Основні положення теорії національного інтересу Г.Моргентау зводяться до наступних моментів. Насамперед, з погляду Г.Моргентау, національний інтерес містить два основні елементи: центральний (постійний) та другорядний (мінливий). По-друге, національний інтерес являє собою стабільну основу геополітики держави, адже він заснований на своєрідності географічного розташування держави та випливає з особливостей її економічного, політичного й культурного розвитку. Геополітичне становище держави і її оточення, протистояння загрозам і викликам, так само як і соціокультурні традиції населення, особливості зовнішньої торгівлі, не міняються щодня й тому не залежать від суб'єктивних інтересів президентів і глав держав. Другорядний елемент являє собою конкретну форму, яку корінний національний інтерес ухвалює в просторі й часу. Центральний інтерес складається із трьох факторів: природи інтересу, який повинен бути захищений, політичного оточення, у якому діє інтерес і раціональної необхідності, що обмежує вибір цілей і засобів [3, c. 1163-164].
Досягти ідеальної гармонії загальнолюдських, регіональних і національних інтересів досить складно: баланс між ними складається хиткий, а знайдені компроміси рідко виявляються оптимальними для всіх держав. У цьому зв'язку можна припустити, що якщо в минулому зміст міжнародного життя визначався протиборством і взаємодією національно- державних інтересів окремих країн (наприклад, «холодна війна»), то вже зараз, а тим більше в найближчі десятиліття воно буде визначатися іншим: пошуком загальноприйнятих балансів між національно-державними, регіональними і глобальними (загальнолюдськими) інтересами і пов'язаний він буде з визначенням нових, більш досконалих парадигм їх розвитку [4, 245 с.]. У наш час європейська цивілізація при великій різноманітності національно-культурних особливостей і відтінків опирається на такі фундаментальні основи, як ринковий тип господарювання, громадянське суспільство, розвинена демократія, правова держава, стирання різного роду національно-державних меж, різноманіття соціальних ініціатив тощо. Європейські суспільства, звичайно, не є ідеальними, вільними від протиріч, конфліктів і несправедливості. Таких ніколи не було і не буде. Але якщо правий Гегель, стверджуючи, що всесвітня історія є прогрес у пізнанні свободи, то саме шлях європейських суспільств визначає вектор сучасної світової цивілізації. Саме тому національні інтереси України в першу чергу полягають у якнайшвидшому вибудовуванні її соціального життя відповідно до рис європейських суспільств. А відтак - відстоювати національні інтереси України треба насамперед усередині. Це, звичайно, не означає, що в Україні немає ніяких інтересів за межами її кордонів. Найважливіші зовнішні гуманітарні і культурні інтереси України перебувають насамперед на території Європи та колишнього Радянського Союзу. Торговельні та інші економічні інтереси лежать у площині відносин з розвиненими країнами, звідки можуть прийти капітал, високі технології та сучасна організація виробництва. Що стосується інтересів безпеки, то вони охоплюють увесь світ. На думку В. Кириченка національні інтереси - це „інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізується через політичну систему. Вони поєднують інтереси кожної людини, суспільства в цілому. При цьому маються на увазі інтереси не взагалі громадян, які належать до даного суспільства, а кожного громадянина зокрема, інтереси національних, соціальних, політичних груп та інтереси держави” [5, с. 118]. Національні інтереси не тотожні інтересам нації, вважає він „бо перші відбивають (інтегрують) інтереси всіх людей незалежно від національної приналежності, а другі – лише інтереси певної нації”. В залежності від ступеня впливу на економічну, політичну, військову, науково-технічну та інші сфери функціонування держави національні інтереси можна класифікувати за ступенем важливості як життєво важливі, другорядні, критичні, а за ступенем стійкості – стратегічні, оперативні і тактичні [6, c. 116]. Для визначення національних інтересів України слід враховувати економічні, історичні, соціально-політичні, географічні фактори. Національний інтерес є інтегральним вираженням інтересів усіх членів суспільства, які реалізуються через політичну систему. Саме тому українські національні інтереси виступають об'єднуючим фактором існування в українській державі представників різних етнічних груп, які пов'язують поліпшення умов свого соціального, політичного, культурного життя з українською державою [7, с. 181 – 211; 8, с. 12 - 87]. Звідси випливає, що визначення національних інтересів (як тактичних, так і стратегічних) є ключовими для України, як і будь-якої держави, оскільки саме через ці інтереси та можливості їх забезпечення оцінюється рівень безпеки і захищеності як окремої людини, так суспільства і держави в цілому. Лише із цієї вихідної позиції можна формувати довгостроковий стратегічний курс державного будівництва та конкретну політику по його реалізації. Національні інтереси в Україні визначені в чотирьох документах: «Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу» (Указ Президента України від 11 червня 1998 р.); «Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи» (Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 2004 р.); «Про основи національної безпеки України» (Закон України від 15 грудня 2005 р.); «Стратегія національної безпеки України» (Указ Президента України від 12 лютого 2007 р.); "Національний інтерес" - основне, методологічно важливе поняття державної політики, що виражає найважливіші орієнтири розвитку нації, а також спрямованість дій усіх органів державної влади на благо українського народу. За обсягом воно значно ширше використовуваних на практиці понять "державні інтереси", "життєво важливі інтереси", "інтереси окремих етнічних спільнот". Державний інтерес у вузькому змісті цього слова пов'язаний із системою публічної влади і функціями відомчих структур. Інтереси особистості і суспільства формально, а інколи і фактично, виявляються поза інтересами влади й відомств. Життєво важливий інтерес самою назвою підкреслює наявність ієрархії інтересів і належність до вищої їх групи. На думку автора, етнічний інтерес не тотожний національному, оскільки служить вираженням потреб певної національної спільноти, тоді як останній - потреб націй, як більш складної економічної та культурно- історичної спільності народів. Система національних інтересів України визначається сукупністю базисних інтересів особистості, суспільства і держави в найважливіших сферах суспільної життєдіяльності: у галузі економіки, соціальному і духовному житті, у внутрішньополітичній, міжнародній, оборонній, інформаційній сферах, у прикордонному просторі тощо.
Базисні інтереси особистості полягають у реальному забезпеченні конституційних прав і свобод громадян, у підтримці такого рівня їх життя, який надає необхідно мінімальні можливості для фізичного, духовного та інтелектуального розвитку. Базисні інтереси суспільства полягають у зміцненні впливових і незалежних інститутів громадянського суспільства, внутрішній соціально- політичній стабільності та цілісності, у підвищенні творчої активності працездатного населення, а також у духовному відродженні України. Базисні інтереси держави полягають у захисті конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності України, в ослабленні загроз національної безпеки, у створенні межі добросусідства по периметру території країни та розвитку міждержавного співробітництва на основі партнерства. Якщо коротко охарактеризувати національні інтереси України в найважливіших сферах суспільної життєдіяльності, то першочергової уваги вимагають національні економічні інтереси. Вони покликані забезпечити стійке економічне зростання з наближенням ВВП країни до рівня передових країн. Національні інтереси України диктують необхідність закриття каналів незаконного вивозу капіталів за рубіж, захисту вітчизняних товаровиробників, забезпечення конкурентоспроможності українських товарів, підвищення частки високотехнологічного виробництва тощо. У зовнішньоекономічній сфері національні інтереси України полягають у розширенні вигідного товарообігу з країнами близького і далекого зарубіжжя. У внутрішньополітичній сфері національні інтереси України полягають у консолідації державно-патріотичної політичної еліти, створенні ефективної державної влади, завершенні процесу становлення інститутів громадянського суспільства, проведенні відповідальної і зваженої державної національної політики, нейтралізації причин і умов, що сприяють виникненню соціальних і міжнаціональних конфліктів, національного і регіонального сепаратизму. Національні інтереси в галузі духовного життя, культури і науки пов'язані зі збереженням і розвитком освітнього та інтелектуального потенціалу України, утвердженням у суспільстві ідеалів високої моральності і гуманізму, розвитком багатовікових духовних традицій. Національні інтереси в міжнародній сфері вимагають проведення активного зовнішньополітичного курсу, спрямованого на зміцнення авторитету України як великої європейської держави, без участі якої неможливе розв'язання глобальних проблем та зміцнення міжнародної безпеки. При цьому необхідно орієнтуватися на розвиток діалогу та всебічного співробітництва з країнами Європи, Америки, Близького Сходу, Азії, Африки. Національні інтереси України в міжнародній сфері містять у собі також захист життя, гідності, прав і свобод українських громадян за кордоном.
Національні інтереси України в оборонній сфері полягають, насамперед, у забезпеченні військової безпеки і недопущенні агресії з боку інших держав, створенні адекватної потенційним і реальним загрозам військової організації, що враховує зміну балансу сил на світовій арені та економічні можливості держави для ефективного реагування на них. Визначення національних інтересів України, як і будь-якої іншої держави припускає обов'язкове врахування інтересів інших країн, а в чомусь і інтересів усього світового співтовариства, оскільки виникає «особливий модус соціальної взаємодії, логіка якого відрізняється як від логіки ринків, так і від логіки уряду» [9, с. 188]. Механізми формування національних інтересів України нерозривно пов'язані з основними параметрами економічного, соціального, науково- технічного, культурного і духовного розвитку країни, а також визначаються внутрішньо і зовнішньополітичними чинниками. На сучасному етапі для України національні інтереси сконцентровані на необхідності раціонального державного будівництва і демократичної трансформації суспільних відносин. Відтак держава, опираючись на систему національних інтересів, покликана подолати кризу, забезпечити розвиток і підтримку соціально-культурного і духовного відродження українського суспільства, забезпечити ефективне функціонування політичної системи в умовах стабільності та соціальної згоди. Висновки. Таким чином, реалізація національних інтересів обумовлена складним комплексом взаємодії політичних, економічних і соціальних факторів суспільного життя, який виробляється після узгодження різних, часто різновекторних інтересів у відповідності із загальним напрямом внутрішньої та міжнародної політики держави. Умови і основні фактори реалізації національних інтересів України на нинішньому етапі визначаються, насамперед, економічними, соціально- політичними, інноваційними потребами, а також необхідністю відродження моральних цінностей і духовного потенціалу країни. Сучасні механізми реалізації українських національних інтересів орієнтовані на правову базу та взаємодію з суспільством, що дозволяє різним групам впливу брати участь у формуванні загальнонаціональних інтересів, оскільки нові політико-правові умови стимулюють активність багатьох соціальних груп. Ця активність сприяє національній згоді в українському соціумі, а також підтримує зворотний зв'язок держави і громадянського суспільства. Удосконалення механізмів формування і реалізації національних інтересів повинно співвідноситися як з геополітичними аспектами безпеки, так і з усім комплексом внутрішніх завдань держави, серед яких важливе місце займають питання державотворення.
Пріоритети реалізації національних інтересів України співвідносяться з довгостроковими, середньостроковими і короткостроковими завданнями нації. Звідси випливає необхідність створення багаторівневої концепції національних інтересів на близьку, середньострокову і далеку перспективу, у якій були б враховані інтереси всіх шарів соціально-політичного зрізу країни.
Використані джерела інформації: 5. Бобкова М.С. Исторический метод Бодена как способ теоретического осмысления прошлого // Диалог со временем. Альманах интеллектуальной истории, вып.1. - М., 1999. - 221 с. 6. Spykman N.J. America's Strategy in World Politics. The United States and the Balance of Power. – New York, 1942. р.41. 7. Цыганков А.П. Ганс Моргентау : Погляд на зовнішню політику // Влада й демократія : Закордонні вчені про політичну науку. М., 1992. С. 163 - 164. 8. Соколова, В.А. Основы социологии: учебное пособие для вузов / В.А. Соколова. – Ростов н/Д : Феникс, 2004. – 245 с. 9. Кириченко В. Національні інтереси (формування) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол. : Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К. : Довіра: Генеза, 1996. – 525 с. 10. Ковальський В., Манчинський О., Пронкін Є. Національні інтереси (два аспекти – внутрішній і зовнішній) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол. : Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К. : Довіра : Генеза, 1996. – 525 с. 11. Римаренко Ю. І., Шкляр Л. Є., Римаренко С. Ю. Етнодержавознавство. Теоретико- методологічні засади. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 264 с. 12. Крисаченко В. С., Степико М. Т., Власюк О. С. та ін. Українська політична нація: генеза, стан, перспективи / За ред. В. С. Крисаченка. – К. : НІСД, 2004. – 648 с. 13. Dingwerth K., Pattberg Ph. Global Government as a Perspective of World Politics // Global Government. 2006. No 2. P. 188.
SV Ukraine
