Ті, хто часто літають, вже звикли до попередження, що на борту під час зльоту і посадки не можна використовувати ніяку електроніку, будь то плеєр або ноутбук, а вже тим більше, мобільний телефон.

Останні заборонені до використання протягом усього польоту і жодна компанія в цьому питанні не робить поблажок своїм пасажирам. Самі пасажири реагують на це попередження по-різному, хтось прислухається і вимикає свій телефон, а хтось вважає його зайвої пересторогою. У цьому випадку, люди можуть телефонувати при зльоті та посадці, не звертати уваги на прохання своїх сусідів по салону і слухати лише переконливим проханням членів екіпажу. І це при тому, що використання телефонів заборонено на всіх авіалініях світу, немає жодного авіаперевізника, який дозволяє вести розмови під час польоту. Заборона, який з’явився як додаткова міра страховки, сьогодні життєво необхідний, так як відомі реальні випадки взаємодії телефонів з обладнанням літака, у тому числі і навігаційним. Як мінімум в одній авіакатастрофі винен працюючий мобільний телефон, що вже дає всі підстави для їх заборони на борту літаків.

Вперше телефоны nokia электронный мир на літаках представили в 1991 році, з такою ініціативою виступила федеральна комісія із зв’язку США (FCC). В якості причин наводилося можливий вплив працюючих телефонів на системи літака. На той момент ніяких фактів підтверджують це твердження або спростовують його не було. Заборона можна було розглядати, як засіб для збереження прибутків авіакомпаній, мають на борту супутникові телефони, вони, швидше за все і виступили негласно з такою ініціативою. Посудіть самі, дзвінок з борту літака коштував завжди на порядки дорожче, ніж дзвінок з мобільного, при наявності альтернативи люди використовували дешевший варіант зв’язку. Для 1991 року ситуація була врегульована, протесту з боку наземних операторів зв’язку не послідувало. Потрібно пам’ятати і розуміти, що поширена стільниковий зв’язок на той момент була не настільки широко як сьогодні. Прибутки, одержувані операторами зв’язку, були достатніми, не було потреби шукати всі можливі джерела доходів.

З розвитком мобільних мереж стали з’являтися свідчення про те, що телефони все-таки можуть впливати на обладнання літаків. Компанії Delta, United і Continental оприлюднили дані, в яких говорилося, що в ряді випадків мобільні телефони робили вплив на компас і навіть на рівень тиску в кабіні, впливаючи на які відповідають за нього прилади. Фахівці з обладнання сприйняли ці заяви, як спрямовані проти них. У 1996 році федеральна адміністрація з авіації США (US Federal Aviation Administration) попросила незалежну компанію провести дослідження проблеми. Результатом стала публікація відомостей про те, що телефони не впливають на обладнання літаків, але при цьому існуючі заборони повинні залишатися в силі, так як існує потенційна можливість такого впливу. Подібні дослідження проводилися і виробниками літаків (Boeing Co. Та Airbus Industrie), отримані результати також були негативними. Все це дозволило ряду країн не брати обмеження на використання телефонів на борту літаків, так як не було фактів, які говорять на користь цього.

Перші тривожні дзвінки почали надходити, коли стільникові телефони стали широко поширені, почастішала статистика збоїв обладнання, але доказів і раніше не було. Аж до 2000 року деякі країни не приєднувалися до заборони на використання телефонів у літаках, а потім був крах рейсу LX 498 компанії Crossair (літак Saab 340). Воно сталося неподалік від аеропорту Цюріха 10 січня 2000, 10 пасажирів і всі члени екіпажу у цій катастрофі загинули. Довгий час розслідування не оприлюднило результати розшифровки чорних ящиків, але потім пішло сенсаційну заяву. Катастрофа послідувала услід за отриманням одним з пасажирів SMS-повідомлення та подальшої розмови по телефону. У цей момент навігаційні прилади і системи управління літака стали видавати неправильні дані, що і призвело до катастрофи. Неофіційні коментарі експертів були досить похмурими, вони стверджували, що ситуацію могли виправити дії екіпажу, але він також допустив помилку, що й призвело до катастрофи. Всі сходилися на думці, що при відмові електронних систем подальша доля літака безпосередньо залежить від дій екіпажу, від його професіоналізму. Ті, країни, що ще не приєдналися до заборони, поспішили зробити це, після чого про катастрофу благополучно забули.
Закон та його виконання

Строгість законів компенсується необов’язковістю їх виконання, у всякому разі, так думають багато і не тільки в Росії. Незважаючи на безліч попереджень, переконливі прохання екіпажу, багато пасажирів продовжують використовувати свої телефони. Щоб знайти подібні приклади, не потрібно обдзвонювати часто літаючих друзів і знайомих, їх безліч і на моїй пам’яті. Особливо запам’ятався випадок, коли в сусідньому кріслі через прохід ще до зльоту заспокоював собі нерви грою на телефоні молодий чоловік. Прохання відключити телефон ні до чого не приводили, спроба урезонити його за допомогою стюардеси призвела до комічної результату. Вона подивилася на молодого чоловіка, потім сказала: "Залиште людину в спокої, адже він не дзвонить, а всього лише грає, це не заборонено”. Довелося пуститися в пояснення, що телефон у включеному стані все одно працює, для стюардеси це було новиною, їм про це не говорили. Спеціально не називаю авіакомпанія, благо вона велика і всім відома, а такі факти можуть мати місце де завгодно, на будь-якому літаку, будь-якої компанії.

До цього року усвідомлення проблеми з боку авіаперевізників практично не було, екіпаж знущався порушників спокою, у вкрай рідкісних випадках відбирав телефон на час польоту, але не більше того. Перші дані про покарання прийшли зі Сходу. У Саудівській Аравії, де також діє заборона на використання телефону, попався один з пасажирів. У місті Таубук, куди прилетів літак, його одразу доставили до суду, де і засудили до 20 ударів батогом. Суворість покарання була обумовлена ​​тим, що раніше в іншої авіакомпанії Adria Airways були проблеми при зльоті, приклад був свіжий. У цьому випадку, один з пасажирів здав не вимкнений телефон в багаж, при зльоті він створював перешкоди в навігаційній системі, льотчикам довелося відразу ж йти на аварійну посадку.

А ось 23 річний Фаїз Чопдат Faiz Chopdat) сів на рейс з Люксора (Єгипет), де він провів медовий місяць в Манчестер (Великобританія), рейс мав місце в минулому році. На борту молодий чоловік був досить розв’язним, на прохання сусіда вимкнути телефон він не відреагував і продовжував грати. Прохання стюардеси також була відкинута, пасажир просто відвернувся від неї, продовживши грати. Потім він все-таки вимкнув телефон, щоб включити його трохи пізніше. На цей раз перестерігати лукавого та нетямущого пасажира вийшов один з пілотів літака, начебто мети своєї він досяг. Але Фаїз відрізнявся завзятістю і знову продовжив грати. Більше попереджень не було, екіпаж повідомив про інцидент на землю. Після приземлення Фаїз Чопдату було пред’явлено звинувачення в тому, що він піддавав загрозі життя інших пасажирів.

Невдовзі відбувся суд, на якому суддя Тімоті Морт (Timothy Mort) виніс свій вирок, 4 місяці тюремного ув’язнення. Суддя зазначив, що міг запроторити за грати підсудного на строк до 2 років. Тімоті Морт зауважив, що "загроза настільки серйозна, що тюремне ув’язнення виглядає виправданим. Воно повинно застерігати людей від використання мобільних телефонів на борту літака. Дане висновок це перший дзвіночок ", – додав суддя.

Другим дзвіночком став випадок з нашим співвітчизником. За відмову відключити на борту літака авіакомпанії "British Airways” мобільний телефон в Манчестері був заарештований представник Магнітогорського металургійного комбінату 49-річний Сергій Лебедєв. За версією британської сторони, незважаючи не неодноразові вимоги екіпажу авіалайнера Боїнг-737, що здійснював переліт з Лондона до Манчестера, росіянин відмовився відключити телефон. Тим самим він створив загрозу літаку: пілоти змушені були відмовитися від першої спроби приземлитися і зробили ще один захід на посадку. Після посадки в Манчестері росіянина заарештувала піднялася на борт поліція. Він знаходився до суду в камері попереднього ув’язнення в манчестерському районі Траффорд і звинувачувався в створенні загрози безпеці пасажирському літаку і непокорі командам капітана Боїнга-737.

Суд повинен був відбутися в листопаді, але сторони врегулювали справу до нього. У разі визнання провини пасажиру загрожувало до двох років тюремного ув’язнення. Як бачите, покарання за використання телефону в літаку можуть бути дуже суворими. Але існує і вихід із ситуації.
Телефони на борту літака можуть бути безпечними

Деякі компанії постаралися вирішити проблему не заборонними заходами, а запропонувавши альтернативу персональним мобільних телефонів. Так, на борту багатьох літаків стали з’являтися апарати супутникового зв’язку, при необхідності подзвонити можна по ним. На жаль, тарифи на їх використання досить високі, що не збільшує їхню популярність.

Інший варіант пропонує компанія AirCell, що представила нову технологію, яка дозволяє будь-якій людині дзвонити з салону літака, без загрози для його обладнання. Ідея проста, в літаку встановлюються малопотужні базові станції, з’єднання з наземними мережами відбувається за допомогою спеціально виведених назовні антен, тобто усередині салону створюється як би локальна мережа. Потужність телефонів, що працюють у такій мережі мінімальна, адже рівень сигналу від базових станцій достатній. Плюс в салоні літака будуть блокуватися всі сигнали наземних стільникових мереж, це буде зроблено для того, щоб телефон пасажира реєструвався лише в бортовій мережі. Вона вже в свою чергу сама буде обирати одну з наземних мереж і передавати дані через неї. Така організація зв’язку дозволить уникнути двох основних проблем, пов’язаних з мобільним зв’язком в літаках. Перша, це видимість з борту багатьох наземних мереж, телефон не встигає зареєструватися ні в одній, так як літак швидко переміщається між ними. Друга проблема більш очевидна, при великих висотах телефони працюють на межі потужності, або зовсім не бачать стільникову мережу. Як одне з можливих обмежень технології називається ліміт на кількість одночасно працюючих телефонів на борту, ємність базової станції дозволить ввести одночасно розмову лише 10-15 пасажирам.

Дзвінок зі свого мобільного телефону з борту спеціальним чином переобладнаного літака буде коштувати не дуже дорого, від 75 центів до 1.5 доларів. Ця ціна порівнянна із звичайним роумінговими дзвінком, її частина буде перераховуватися авіакомпанії. Окрема плата за з’єднання стягуватися також не буде. Такі розцінки призводить AirCell і обіцяє поставити перші дослідні системи вже на початку 2003 року.

Компанія Verizon Airfone більш консервативна, адже це їй належить велика кількість "звичайних” супутникових апаратів на літаках. Щоб не створювати конкуренцію їм, вартість дзвінків завищена, хвилина коштуватиме $ 3.9, плюс потрібно буде заплатити за з’єднання таку ж суму. Про технічної реалізації системи від Verizon Airfone нічого невідомо, складається враження, що це "паперовий” відповідь на розробки AirCell.

З боку федеральної комісії із зв’язку США (FCC) нові ініціативи компаній були сприйняті прихильно, адже зараз Verizon Airfone став монополістом на дзвінки з летять літаків. Але чиновники при цьому проявляють здоровий скептицизм, вказуючи на те, що переобладнання літаків після успішних тестових випробувань займе деякий час. До цих пір не вирішено питання різних стандартів, а на території США їх три і всі три представлені приблизно в рівних пропорціях. Все це створює додаткові складнощі на шляху подібних систем. Навіть представники авіакомпаній, які втрачають гроші на існуючому заборону реальним терміном для впровадження таких систем називають лише 2007 рік. Цікаво, що з моменту заборони використання мобільних телефонів на борту літака, кількість розмов на один політ впало з чотирьох до одного. Подивимося, наскільки AirCell вдасться втілити свої плани в життя. Поки ж утримайтеся від використання телефону на борту літака, адже тюремне ув’язнення це не найгірше, що може статися, можлива і катастрофа літака. На жаль, це вже реальність і не рахуватися з нею не можна.